Теорія і практика інтелектуальної власності

АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ ПРАВА ОНЛАЙН-МЕДІА

Валентина Троцька — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена актуальним питанням діяльності суб’єктів у сфері онлайн-медіа щодо створення і поширення цифрового контенту. Визначено характерні ознаки, притаманні онлайн-медіа, що відрізняють їх від інших видів медіа. Доведено, що створення, упорядкування цифрового контенту з метою наповнення вебсайта відіграє ключову роль
у діяльності суб’єкта у сфері онлайн-медіа. Окреслено права журналістів та інших авторів, які створюють цифровий контент. Досліджено питання договірних відносин, що виникають між суб’єктом у сфері онлайн-медіа та авторами, зокрема особливості укладання договорів в усній формі.

ОХОРОНА АРХІТЕКТУРНОГО ПРОЕКТУ АВТОРСЬКИМ ПРАВОМ

Святослав Островський — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

Досліджуються об’єкти архітектури, які можуть набути правової охорони авторським правом; формулюється висновок щодо ототожнення в законодавстві форми вираження творів архітектури з їх різновидами; пропонується розрізняти дві групи об’єктів авторського права у сфері архітектурної діяльності: будинки, споруди, сади, парки тощо, і проектну документацію (плани, ескізи, креслення тощо), на підставі чого створюється перша група об’єктів; аналізуються рішення Європейського суду справедливості та рішення судів Франції щодо тлумачення терміна «оригінальність» у ході вирішення спорів, пов’язаних з творами архітектури.

ПОСИЛЕННЯ ЗАХИСТУ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: НОВАЦІЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Олена Штефан — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

Досліджено спеціальні норми щодо витребування доказів про походження і мережі розповсюдження товарів або надання послуг, що порушують право інтелектуальної власності чи щодо яких існують достатні підстави вважати, що розповсюдження таких товарів або надання таких послуг порушує права інтелектуальної власності. Обґрунтовано,
що ці норми будуть застосовуватися лише до товару, який містить або сам є об’єктом права інтелектуальної власності. Закон не встановлює спеціального суб’єкта, у якого можна витребувати докази. Інформація, яка повинна бути надана за ухвалою суду про витребування доказів, може включати інформацію з обмеженим доступом.

АНАЛІЗ СТАНУ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ БРЕНДІВ У ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ГЛОБАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)

Геннадій Андрощук — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті на основі матеріалів глобальних досліджень проаналізовано економіко-правові проблеми охорони брендів у цифровій економіці. Досліджено стан контрафакції у сфері охорони прав на торговельні марки, особливості організації захисту брендів в умовах цифрової економіки, їх вплив на бізнес та економіку, причини і ключові чинники, проблемні питання, що виникають у зв’язку з контрафакцією на платформах е-комерції, іншими проявами недобросовісної конкуренції. Подано рекомендації щодо уніфікації національного законодавства та організаційно-економічного механізму захисту брендів.

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ПОГЛЯД НА ВАРІАНТИ КОДИФІКАЦІЇ

Андрій Омельченко — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто підходи до подальшої кодифікації законодавства України у сфері інтелектуальної власності. Можна виділити шість варіантів такої кодифікації: 1) на рівні окремих спеціальних законів; 2) на рівні Цивільного кодексу України та окремих спеціальних законів; 3) на рівні Кодексу законів про інтелектуальну власність та окремих спеціальних законів; 4) розроблення спеціальних кодифікаційних актів у сфері авторського права і суміжного права та у сфері промислової власності; 5) у рамках Цивільного кодексу України; 6) у рамках Кодексу законів про інтелектуальну власність.

МІЖНАРОДНІ ЗАГРОЗИ ДЛЯ ДОСТУПУ ДО ЛІКУВАННЯ: ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ПОЛОЖЕНЬ ТРІПС-ПЛЮС В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

Ірина Яковець — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано положення ТРІПС-плюс (сертифікати додаткової охорони, ексклюзивність даних, патентна ув’язка, митні заходи) у контексті їх впливу на ринок лікарських засобів та доступу до лікування. Положення ТРІПС-плюс створюють бар’єри для доступу до лікування через сприяння формуванню монополій на фармацевтичному ринку, високих цін на лікарські засоби, блокування виходу на ринок генериків. Обґрунтовано висновок про необхідність переосмислення законодавчих підходів до захисту прав інтелектуальної власності на лікарські засоби з метою пріоритетного забезпечення права людини на охорону здоров’я.

ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ПРО ДОГОВОРИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: ОЦІНКА В КОНТЕКСТІ СИСТЕМНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ

Ірина Коваль — Fri, 29 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджено законодавство України, яке стосується договорів у сфері інтелектуальної власності, на предмет його системності та ефективності. Обґрунтовано шляхи його удосконалення через системне закріплення відособленої сукупності норм про цю групу договорів; визначення обов’язкових правил щодо їх укладення, виконання, припинення, розірвання, визнання недійсними, а також договору про трансфер технологій; законодавчого відображення широкого різноманіття затребуваних практикою моделей передання прав інтелектуальної власності в межах економічного обороту.