ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРОГРАМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РАДІОМОВЛЕННЯ ЯК ОБ’ЄКТА СУМІЖНИХ ПРАВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33731/12025.324964

Ключові слова:

програма організації мовлення, радіомовник, аудіальна інформація, суміжні права

Анотація

У статті проаналізовано положення законодавства у сфері авторського права і суміжних прав та медіа щодо програми організації радіомовлення як об’єкта правової охорони. Виявлено недоліки та запропоновано їх усунення у: 1) назві цього об’єкта, яка не враховує, що мовником в Україні може бути не лише юридична особа, а й фізична особа, яка не має статусу організації; 2) законодавчих дефініціях, які не беруть до уваги, що програма організації мовлення повинна формуватися на основі програмної концепції мовника; 3) законодавчому переліку аудіальної інформації у складі програми організації радіомовлення.

Посилання

International Convention for the Protection of Performers, Producers of Phonograms and Broadcasting Organisations. Done at Rome on October 26, 1961. URL: https://admin.theiguides.org/Media/Documents/WIPO%20Rome%20Convention.pdf (дата звернення: 09.01.2025).

Угода про торговельні аспекти права інтелектуальної власності від 15 квітня 1994 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text (дата звернення: 09.01.2025).

Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3792-ХІІ. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 13. Ст. 64.

Штефан А. С. Об’єкт суміжних прав організації мовлення. Проблеми законності. 2023. Вип. 160. С. 66−81.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40−44. Ст. 356.

Про телебачення і радіомовлення : Закон України від 21 грудня 1993 року № 3759-ХІІ. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 10. Ст. 43.

Про авторське право і суміжні права : Закон України від 01 грудня 2022 року № 2811-ІХ. Офіційний вісник України. 2023. № 3. Ст. 196.

Про медіа : Закон України від 13 грудня 2022 року № 2849-ІХ. Офіційний вісник України. 2023. № 3. Ст. 205.

Інтелектуальна власність у креативних індустріях: монографія / за ред. д.ю.н. А. С. Штефан; Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності НАПрН України. Київ: Інтерсервіс, 2024. 232 с.

Lipszyc D. Copyright and neighbouring rights. Paris: UNESCO Publishing, 1999. 918 p.

Козлітін Д. О. Ознаки радіомовника як суб’єкта суміжних прав. Наукові перспективи. 2024. № 8(50). С. 650−660.

Oira H., Ndlovu L. The Dichotomy Between Signal and Content as Basis of Broadcast Copyright: A Kenyan and South African Perspective. OBITER. 2018. P. 399−429.

Андрусів У. Б. Правова охорона прав інтелектуальної власності на програми (передачі) організацій мовлення в Україні: монографія. Київ: Ліра-К, 2014. 176 с.

Боярчук О. М. Цивільно-правова охорона суміжних прав в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ, 2002. 19 с.

Бурило Ю. П. Передачі (програми) організацій мовлення як об’єкти права інтелектуальної власності та об’єкти інформаційних правовідносин. Приватне право і підприємництво. 2015. Вип. 14. С. 8−12.

Зайцева-Калаур І. В. Авторські права організацій ЗМІ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2013. Вип. 22. Ч. 1. Т. 1. С. 142−146.

Про інформацію : Закон України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 48. Ст. 650.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-18

Номер

Розділ

Статті