ДО ПИТАННЯ ПРО ХАРАКТЕРИСТИКУ ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті досліджується законодавство у сфері інтелектуальної власності через призму положень теорії права та цивілістичної доктрини. Надається обґрунтування, чому відносини у сфері інтелектуальної власності доцільно розглядати як об’єкт ци- вільно-правового регулювання. Підкреслюється складність викликів, що стоять перед Україною у процесі розбудови національної системи законодавства у сфері інтелекту- альної власності. Засвідчується зв’язок між якістю законодавчого регулювання, пра- возастосування та правовою культурою суспільства в цілому. Доводиться, що законо- давство у сфері інтелектуальної власності можна характеризувати через функціо- нальну, горизонтальну та вертикальну структури. До головних джерел законодавства у сфері інтелектуальної власності слід віднести Конституцію України та Цивільний кодекс України. Аналіз положень Угоди про асоціацію України з ЄС дає підстав стверджувати, що Угода також має розглядатися як головний нормативно-правовий акт для сфери інтелектуальної власності. Також пропонується головним джерелом для регулювання статусу окремого об’єкта права інтелектуальної власності визнавати й спеціальні закони у цій сфері. Підкреслюється, що перспективою розвитку законо- давства у сфері інтелектуальної власності може бути усунення подвійного рівня регу- лювання суспільних відносин у цій сфері та прийняття єдиного кодифікованого акту, що матиме комплексний характер.